у вживанні

1) доступний; досяжний

2) піддатливий, податливий

3) тех. зручний (у використанні)

* * *

1) доступний; досяжний

2) який піддається ( впливу); податливий

3) тex. зручний ( у вживанні)

1. n

1) іст. мешканець Назарета

2) бібл. Назорей (про Христа)

3) рел. назарей

4) pl назарейці

2. adj

1) іст. що стосується Назарета

2) рел. що стосується назареїв

* * *

1) icт. назареянин, житель Назарета

2) peл. ( the Nazarene) Назорей

3) назарей, християнин (у вживанні іудеїв, мусульман)

4) pl назарейці (товариство німецьких, австрійських художників в ХІХ cт.)

1) icт. який відноситься до Назарета

2) peл. який стосується, відноситься до назареїв

1) неодноразового застосування; багаторазової дії

2) що не вичерпується при вживанні

* * *

a; спец.

n розм.

1) крайність (у пияцтві, грі тощо)

2) тип, суб'єкт

3) холоднеча

4) військ. перископ

* * *

n; сл.

1) крайність ( у вживанні алкоголю)

2) тип, суб'єкт; бісеня ( про неслухняну дитину)

3) холоднеча

4) вiйcьк.; жapг. перископ

1. adj

1) тверезий

2) поміркований, стриманий

3) спокійний; холоднокровний

4) розсудливий; із здоровим глуздом

5) неяскравий; спокійний, м'який (про колір, тон)

6) розм. бідний; слабкий

2. v

1) протвережувати; приводити до притомності

2) протверезитися; опритомніти

3) охолоджувати; приборкувати (тж sober down)

4) заспокоюватися; охолонути

* * *

1) тверезий

2) помірний, поміркований ( у вживанні спиртних напоїв)

3) стриманий, спокійний, холоднокровний

4) здоровий, розсудливий; розважливий, тверезий

5) неяскравий, спокійний, м'який ( про колір)

1) протвережувати, приводити до тями; протвережуватися, приходити до тями ( sober up)

2) ( sober down) охолоджувати, приборкувати, протвережувати; охолонути, заспокоїтися

1) непитущий; тверезий; що утримується від вживання спиртних напоїв

2) розм. повний, цілковитий, абсолютний

* * *

1) непитущий, що не п'є; тверезий, стриманий у вживанні спиртних напоїв

2) повний, зроблений

1. n грам.

безособова форма дієслова (інфінітив, герундій, дієприкметник)

2. adj

1) словесний

2) мовний

3) усний

4) буквальний, дослівний

5) що обмежується словами; показний

6) дієслівний; віддієслівний

7) дипл. вербальний

* * *

1) грам. безососбова форма дієслова (інфінітив, герундій, дієприкметник)

2) юр. усна заява, зізнання (арештованого)

лінгв. дієслівний; віддієслівний; verbal stem дієслівна основа; verbal auxіlіary допоміжне дієслово

1) нетверезий

2) несерйозний; нестатечний; непозитивний

3) непомірний у вживанні спиртних напоїв; який любить випити

1) доступний; досяжний

2) який піддається ( впливу); податливий

3) тex. зручний ( у вживанні)

1) icт. назареянин, житель Назарета

2) peл. ( the Nazarene) Назорей

3) назарей, християнин (у вживанні іудеїв, мусульман)

4) pl назарейці (товариство німецьких, австрійських художників в ХІХ cт.)

1) icт. який відноситься до Назарета

2) peл. який стосується, відноситься до назареїв

n; сл.

1) крайність ( у вживанні алкоголю)

2) тип, суб'єкт; бісеня ( про неслухняну дитину)

3) холоднеча

4) вiйcьк.; жapг. перископ

1) тверезий

2) помірний, поміркований ( у вживанні спиртних напоїв)

3) стриманий, спокійний, холоднокровний

4) здоровий, розсудливий; розважливий, тверезий

5) неяскравий, спокійний, м'який ( про колір)

1) протвережувати, приводити до тями; протвережуватися, приходити до тями ( sober up)

2) ( sober down) охолоджувати, приборкувати, протвережувати; охолонути, заспокоїтися

1) непитущий, що не п'є; тверезий, стриманий у вживанні спиртних напоїв

2) повний, зроблений

1) стри́маність, помірко́ваність (особл. в їжі та вживанні спиртних напоїв)

2) твере́зість, утри́мання від спиртни́х напо́їв

3) attr.

ЛЮБОВ - екзистенціал людського буття, який окреслює найглибше відчуття повноти особистісного буття і переживання цілісності у з'єднанні з іншою особистістю та світом. Саме в Л. найбільшою мірою проявляється принципова відкритість буття людини, що знаменує вихід за межі буденних та граничних ситуацій у метаграничне буття. В укр. мові є декілька слів, які означають Л.: кохання, любощі, милість, власне Л. Цікавим є той факт, що при їх вживанні виникає певна ієрархія. Напр., часовий прояв Л. називають закоханістю, коханням, милістю, а Л. як вічне почуття-цілісність виражається саме словом "Л.". В багатьох культурах Л. пов'язується з безсмертям. Так, напр., в романських мовах у слові "Л." (франц. amur, ісп. amar, італ. amor) безпосередньо проголошується безсмертя. Виходячи з того, що еротична Л. найчастіше пов'язується у більшості мов та культур з Л. як такою, прояви Л. можна класифікувати наступним чином Ц. е: 1) Л. до себе; 2) еротична Л.; 3) надеротична Л. Л. до себе дає можливість кожній людині пережити та усвідомити, що, окрім тілесності, вона має ще духовне та душевне начала. Справжня Л. до себе - це велика праця, зростання та накопичення знань і почуттів, самотворення, яке дає змогу не тільки брати, а й віддавати. Зустріч двох особистостей, що вже вийшли за межі лише Л. до себе та прагнуть більшого, означає еротичну Л. Головним в еротичній Л. є те, що дві особистості з'єднуються в нову цілісність, яка не заперечує, а навпаки, підсилює неповторність та унікальність кожного з них Е. ротична Л. є щось більш відкрите та універсальне, ніж Л. до себе, однак вона може виникнути лише на основі Л. до себе. Людина, що не полюбила себе, нездатна до такого особистісного напруження, як Л. до іншого. У вищих своїх проявах еротична Л. виступає як Л.-цілісність. Така цілісність стає дійсністю не просто як статеве тілесне поєднання, а як співтворчість чоловіка та жінки. Третім - і найбільш універсальним - проявом Л. є надеротична Л., яка виходить за межі егоїзму люблячої пари і відкриває цілісності двох безодню навколишнього світу. Така Л. вбирає у себе всі попередні вияви Л. і, поєднуючись із вірою та надією, може трансцендентувати людину у нову якість. У давньогрецьк. культурі даний вимір Л. отримав назву "агапе". Надеротична Л. складає екзистенційний фундамент Л. до ближнього, позбавляючи останню невротичних та інфантильних деформацій.

ОПЕРАЦІЙНІ ВИЗНАЧЕННЯ - специфічні визначення термінів і понять мови науки шляхом зіставлення їх з множиною операцій (процесів, явищ тощо), які можна емпірично спостерігати й вимірювати. Термін має операційне значення тоді і тільки тоді, коли вказано семантичні правила зв'язку терміна з операціями. Гносеологічна роль О. в. полягає в тому, що вони дають можливість встановити зв'язок наукової теорії з її емпіричним базисом. У філософії операціоналізму перебільшується теоретико-пізнавальне значення 0. в. Операціоналізм вважає, що будь-яке поняття можна визначити, лише описуючи операції, які використовують при його конструюванні, вживанні і перевірці. Насправді О. в. дають лише часткову, а не повну емпіричну інтерпретацію термінів і стають малоефективними, коли виникає потреба в узагальненнях.

СОЦІАЛЬНА ПРАГМАТИКА ДИСКУРСУ - дослідження дискурсу засобами соціальної прагматики. Завданням С.п.д. є дослідження впливу соціальних моментів ситуації на зміст дискурсивного висловлювання при вживанні тих чи інших мовних засобів. Соціопрагматичний аспект аналізу дискурсу містить наступні компоненти: соціопрагматичну настанову (цілі комунікантів, їхні бажання, інтереси); соціопрагматичну схему комунікативної ситуації (соціальні риси, статуси, позиції), специфіку комунікативної ситуації (нормальність, девіантність).